История становления и развития социальной медицины и организации здравоохранения как науки и предмета преподавания, определение, разделы, цель, задачи
 Скачать 2.02 Mb.
| Образовательный портал Как узнать результаты егэ Стихи про летний лагерь 3агадки для детей |
| Раздел 1. Состав больных в стационаре и исходы их лечения Для эффективного руководства работой стационара необходимо анализировать показатели, характеризующие качество обслуживания госпитализированных больных. - состав больных, лечившихся в стационаре - средняя длительность лечения больного в стационаре - летальность при отдельных заболеваниях - досуточная летальность - структура умерших больных в стационаре - показатель совпадения клинических и патологоанатомических диагнозов (вычисляется по данным патологоанатомического отделения) Раздел 2. Состав больных новорожденных, переведенных в другие стационары в возрасте 0-6 суток и исходы их лечения Раздел 3. Коечный фонд и его использование Показатели использования коечного фонда очень важны для характеристики объема работы стационара, организационных аспектов работы, эффективности использования коечного фонда и являются необходимыми для расчета экономических показателей работы больницы. Показатели использования коечного фонда рассчитываются на основании данных таблицы раздела 3 «Отчета о деятельности стационара». - среднее число дней работы койки в году (среднегодовая занятость койки в году) - средняя длительность пребывания больного на койке (средняя длительность одной госпитализации) - оборот, койки (функция больничной койки) - больничная летальность Раздел 4. Хирургическая работа стационара - хирургическая активность - летальность оперированных больных (послеоперационная летальность) - структура оперативных вмешательств - частота послеоперационных осложнений Показатели экстренной хирургической помощи: - поздняя доставка больных в стационар - структура больных, доставленных по экстренным показаниям - удельный вес оперированных больных по экстренным показаниям - летальность больных, доставленных по экстренным показаниям | |
| | Определение понятия «первичная медицинская помощь» (ПМП). Основные принципы ПМП на засадах семейной медицины. Центры первичной медико-санитарной помощи. ПМД - це основна лікувальна та профілактична допомога, проста діагностика, направлення в складних випадках на консультацію більш високого рівня та основні санітарно-освітні заходи. ПМСД - це не тільки лікування поширених захворювань і травм основними засобами, але й сприяння в організації раціонального харчування, забезпеченні доброякісною водою, проведенні санітарно-оздоровчих заходів, охорона здоров'я матері та дитини, імунізація проти основних інфекційних хвороб, профілактика ендемічних хвороб і боротьба з ними, санітарна просвіта населення. ПМСД — це ланка, робота якої може забезпечити розв'язання більшості проблем здоров'я населення в поєднанні з участю інших рівнів, спеціалістів і закладів. ПМСД грунтується на засадах сімейної медицини:
Забезпечення ПМСД можливе при дотриманні основних принципів, визначених ВООЗ (Алма-Атинська конференція, 1978 р.):
Середня чисельність населення, яке обслуговує сімейний лікар, коливається в межах 1500-1900 (в містах) і 1100-2100 (в селах'/).Фактично в наданні ПМСД беруть участь: самостійні поліклініки та амбулаторії, поліклінічні відділення міських, центральних районних, районних лікарень, дитячі поліклініки, жіночі консультації, медико-санітарні частини, а також заклади долікарської допомоги (фельдшерські пункти охорони здоров'я, фельдшерсько-акушерські та акушерські пункти). До них долучаються заклади швидкої медичної допомоги. Центр первичной медико-санитарной помощи населению Структурными подразделениями ЦПМСП являются: 1.Административная часть/управление.
2.Информационно-аналитический кабинет:
3.Лечебно-профилактические учреждения
4.Хозяйственная часть.
С целью увеличения доступности первичной медико-санитарной помощи населению для удаленных от места расположения медицинских учреждений по инициативе органа местного самоуправления, руководства предприятия, учреждения или организации по согласованию с главным врачом могут организовываться медицинские пункты временного базирования. Основными источниками финансирования ЦПМСП являются средства местных бюджетов, а также могут быть другие источники финансирования не запрещенные действующим законодательством. |
| | Организационные модели работы семейных врачей. Их характеристика. Приведите примеры внедрения моделей работы семейного врача в различных странах мира. Моделі роботи сімейного лікаря (лікаря загальної практики):
Три організаційні моделі реформування дільнично-територіальної системи:
В Україні сімейним лікарем може бути спеціаліст з вищою медичною освітою, підготовка якого регламентована відповідною освітньо-кваліфікаційною характеристикою та засвідчена сертифікатом за спеціальністю "загальна практика - сімейна медицина". Він може працювати індивідуально чи з іншими лікарями (групова практика) в:
З огляду на економічну рентабельність індивідуальна практика доцільна в населених пунктах із малою чисельністю населення, в нових районах міст без розвиненої інфраструктури, при розкиданості територіальних дільниць, зумовленій відповідною системою забудови тощо. Групова практика, як добровільне об'єднання лікарів, може здійснюватися на різних засадах:
її переваги полягають у забезпеченні кращих для діагностики та лікування можливостей, у взаємозаміні лікарів (при виникненні такої потреби) та проведенні консультацій, повноцінному використанні матеріально-технічної бази(для придбання чи оренди приміщення, медичного та іншого обладнання), в можливості залучення для її забезпечення не тільки середнього медичного персоналу, але й соціальних працівників, юриста, економіста. Осередки групової практики можуть розміщуватись на базі діючих лікувально-профілактичних закладів і в окремих приміщеннях. Для цього використовуються невеликі поліклініки, лікарські амбулаторії. Існуючі великі поліклініки перетворюються на консультативно-діагностичні та реабілітаційні центри, з якими співпрацюють лікарі групової практики чи окремі лікарі. В окремих країнах може переважати та чи інша модель. Індивідуальна практика частіше зустрічається в Австрії, Бельгії, Данії. Групова практика переважає у Великій Британії, США. Центри здоров'я розповсюджені в Скандинавських країнах. Ці моделі можуть співіснувати. У Чехії в наданні ПМСД, крім лікарів загальної практики, беруть участь також педіатри. Лікарі загальної практики мають встановлені години роботи, при потребі пацієнти звертаються до центрів швидкої допомоги первинної ланки охорони здоров'я. В Данії сімейні лікарі також надають медичну допомогу протягом визначеного денного часу, а після завершення прийому сімейного лікаря при потребі населення звертається до швидкої допомоги. Одна з моделей Ізраїльської охорони здоров'я (на прикладі Єрусалиму ) передбачає діяльність центрів здоров'я. Участь у наданні ПМСД беруть лікарі загальної практики, педіатри, психологи, соціальні працівники, дієтологи, фахівці з санітарної просвіти та епідеміологи. Значна роль належить медичним сестрам, які причетні до планування роботи, впровадження нових програм і методик. У Фінляндії нараховується більше 200 центрів здоров'я, кожен з яких приблизно обслуговує близько 10 тисяч населення (в районах з малою щільністю проживання населення це число може бути меншим). До складу центру здоров'я, крім лікарських амбулаторій, входять: відділ охорони здоров'я матері та дитини, стаціонар загального профілю, клінічна лабораторія тощо. Для більшої доступності медичної допомоги передбачено забезпечення центрів автотранспортом. З огляду на досвід США, сімейний лікар - це добре підготовлений фахівець загальної практики, що працює у відповідно оснащеному медичному закладі, а не ходить від одного будинку до іншого, займаючись тільки хворими. Вважається, що він повинен не тільки надавати медичну допомогу, але й бути порадником, захисником пацієнта. Лікар має консультувати їх з приводу захворювань і методів лікування, направляти до спеціалістів, забезпечувати безперервну допомогу при хронічних станах. У Великій Британії населення країни має право на вільний вибір лікаря. Сімейні лікарі забезпечують лікуванням майже 90 % хворих і тільки 10 %направляють до спеціалістів. Вони цілодобово спостерігають за станом здоров'я в середньому 1800 пацієнтів протягом усього їх життя. В розпорядження сімейних лікарів надходять кошти з розрахунку на одного пацієнта. Кожний лікар у підпорядкуванні має кількох працівників: медичні сестри;секретарка;оператор ПЕОМ; адміністратор;бухгалтер. Додатково лікарі можуть співпрацювати з акушеркою, фізіотерапевтом, психологом, дієтсестрою, логопедом, працівником служби громадської опіки, фінансування яких здійснюється з інших джерел. Крім відвідування лікаря, при потребі пацієнти можуть викликати його додому в разі значного погіршення стану здоров'я. Середнє число відвідувань протягом року - 3-4, близько 10 % їх становлять домашні. Незначна частка останніх пояснюється тим, що в Британії не прийнято відвідувати хворих на гарячкові та інфекційні хвороби. Сімейні лікарі у Великій Британії, забезпечуючи цілодобову медичну допомогу, віддають перевагу груповій практиці. Вона дає змогу організувати взаємозаміну, консультувати хворих разом, придбати й використовувати складне та дороге обладнання. Росія. На сучасний період більшість лікарів загальної практики (сімейних) працюють у державних медичних закладах, незначна їх частина займається приватною практикою чи працює в недержавних закладах. Має місце як індивідуальна, так і групова практика. В груповій практиці задіяні, крім сімейних лікарів, стоматолог, педіатр, акушер-гінеколог, а також середній медперсонал – медичні сестри процедурного та перев'язувального кабінетів, молодша медична сестра. Сімейні лікарі ведуть прийом терапевтичних, неврологічних, офтальмологічних хворих тощо. Чисельність населення на одного лікаря коливається в межах 1600-2500 чоловік. |
| | Основные принципы семейной медицины, рекомендованные решением Международного симпозиума по здравоохранению (1995г). Принципи сімейної медицини, рекомендовані рішеннями Міжнародного симпозіуму з охорони здоров'я, що проводився в Санкт-Петербурзі (жовтень1995 р.), такі:
Сімейний лікар - це дипломований медичний працівник, який особисто надає первинну медико-санітарну та безперервну допомогу окремим хворим, сім'ям і населенню дільниці, незалежно від віку, статі та виду захворювання. Він допомагає хворим у своєму кабінеті, за місцем проживання, іноді в лікарнях. Йому належить пріоритет у розв'язанні всіх проблем пацієнтів. Сімейний лікар постійно наглядає за хворими з хронічними, рецидивними та невиліковними хворобами. Тривалий контакт з ними дозволяє відстежувати ситуацію, налагоджувати добрі стосунки, побудовані на довірі. Відповідальність за все населення базується на співпраці з колегами медичної і немедичної сфер. |
| | Особенности медицинского обеспечения сельского населения; условия и факторы, влияющие на оказание медицинской помощи в сельской местности. Этапность оказания медицинской помощи их учреждения. Медицинская помощь сельскому населению оказывается на общих основаниях, тем не менее, проведение лечебных и профилактических мероприятий в оптимальном объеме и на достаточном уровне усложняется рядом обстоятельств, которые нужно учитывать при ее организации. Среди них можно выделить:
В основе организации медицинского обслуживания сельского населения лежит принцип этапности. Это обусловлено не только особенностями населения сельских жителей, опять же таки, состоянием дорог, демографической ситуацией на селе и др., но и необходимостью оказания им кроме первичной, еще и вторичной и третичной медицинской помощи (ЛПП).
|
| | Роль центров первичной медико-санитарной помощи в медицинском обеспечении населения. Центр первичной медико-санитарной помощи населению ЦПМСП создается по решению органа местного самоуправления в соответствии с его полномочиями и находится в его подчинении с целью обеспечения потребностей населения в первичной медицинской (медико-санитарной) помощи; ЦПМСП является юридическим лицом, коммунальным некоммерческим предприятием или муниципальным некоммерческим учреждением, как и другие лечебно-профилактические учреждения он проходит государственную регистрацию, аккредитацию и получает лицензию на осуществление медицинской практики в соответствии с законодательством Украины; в своей работе центр руководствуется Конституцией Украины, законами Украины, актами Президента Украины и Кабинета Министров Украины, нормативно-правовыми актами Министерства здравоохранения Украины, этим Положением, другими нормативно-правовыми актами. Ликвидация и реорганизация ЦПМСП осуществляются по решению органа местного самоуправления (учредителя) в соответствии с законодательством. Основными задачами ЦПМСП являются:
Права и обязанности центра: Центр первичной медико-санитарной помощи населению имеет право самостоятельно:
Центр по согласованию с Учредителем имеет право:
|
| | Образовательный портал Как узнать результаты егэ Стихи про летний лагерь 3агадки для детей |
