История становления и развития социальной медицины и организации здравоохранения как науки и предмета преподавания, определение, разделы, цель, задачи
 Скачать 2.02 Mb.
| Образовательный портал Как узнать результаты егэ Стихи про летний лагерь 3агадки для детей |
Амбулатория семейной медицины её структура. З метою забезпечення населення ПМСД на засадах сімейної медицини організовують, відповідно до потреби та доцільності, спеціальні амбулаторії. Амбулаторія сімейної медицини може бути організована як:
Орієнтовна структура амбулаторії сімейної медицини:
| |
| | Задания и содержание работы семейного врача, сотрудничество с различными учреждениями здравоохранения, с социальными службами. Завдання сімейного лікаря певною мірою тотожні з завданнями дільничного терапевта, оскільки в обох випадках мова йде про обслуговування конкретного контингенту та виконання не тільки суто лікувальних заходів. Проте є й відмінності, пов'язані насамперед з тим, що сімейний лікар надає допомогу не тільки з приводу хвороб терапевтичного профілю. Лікар загальної практики (сімейний) самостійно починає та закінчує лікування основної маси пацієнтів, при потребі звертається до консультантів або направляє хворого на стаціонарне лікування в плановому чи екстреному порядку. Практичні дії лікаря стосуються:
Обов'язки, права, відповідальність сімейного лікаря, стосунки визначені відповідним положенням. Сімейний лікар забезпечує:
Сімейний лікар гарантує населенню:
Сімейному лікареві за угодою можуть бути виділені ліжка в стаціонарі для лікування підопічних хворих. Вміння та практичні навички, якими повинен володіти лікар:
Взаємостосунки лікарів сімейної практики і спеціалістів, в тому числі стаціонарних закладів, визначаються відповідними контрактами. Медичні працівники системи сімейної медицини активно співпрацюють зі службами соціального захисту. Сімейному лікареві може бути підпорядкований соціальний робітник за угодою з органами соціального захисту. Сімейний лікар має право доручати середньому медичному персоналові та соціальним працівникам види діяльності, які не потребують його компетенції. |
| | Характеристика существующих организационных моделей работы семейных врачей. Возможные организационные модели семейной медицины в Украине. Моделі роботи сімейного лікаря:
Вивчення світового досвіду надання ПМСД на засадах сімейної медицини та досвіду її розвитку в нашій державі дозволило співробітникам Українського інституту громадського здоров'я запропонувати три організаційні моделі реформування дільнично-територіальної системи:
Лікар може працювати індивідуально чи з іншими лікарями (групова практика) в:
З огляду на економічну рентабельність індивідуальна практика доцільна в населених пунктах із малою чисельністю населення, в нових районах міст без розвиненої інфраструктури, при розкиданості територіальних дільниць, зумовленій відповідною системою забудови тощо. Групова практика, як добровільне об'єднання лікарів, може здійснюватися на різних засадах:
її переваги полягають у забезпеченні кращих для діагностики та лікування можливостей, у взаємозаміні лікарів (при виникненні такої потреби) та проведенні консультацій, повноцінному використанні матеріально-технічної бази (для придбання чи оренди приміщення, медичного та іншого обладнання), в можливості залучення для її забезпечення не тільки середнього медичного персоналу, але й соціальних працівників, юриста, економіста. Осередки групової практики можуть розміщуватись на базі діючих лікувально-профілактичних закладів і в окремих приміщеннях. Для цього використовуються невеликі поліклініки, лікарські амбулаторії. |
| | Сельская амбулатория, структура, штаты, её задачи. ФАП, организация его работы, его задачи и штаты. Главным учреждением сельского врачебного участка – является сельская участковая больница или самостоятельная амбулатория. Возглавляет ее главный врач, который отвечает за качество и эффективность лечебно-профилактической работы, организационную, административно-хозяйственную и финансовую деятельность. В задачи сельской врачебной амбулатории входит: • раннее выявление заболеваний и факторов риска • своевременное лечение больных в амбулатории и на дому • отбор лиц, нуждающихся в диспансерном наблюдении и далее осуществлении его • оказание скорой и неотложной медицинской помощи • направление больных на консультацию к специалистам центральной районной больницы • своевременная госпитализация больных • экспертиза временной нетрудоспособности • направление больных на МСЭК • динамическое наблюдение за состоянием здоровья женщин и детей • составление графиков и проведение консультативных приемов на ФАПах. Структура врачебной амбулатории: Те же кабинеты, и подразделения, что и в участковой больнице, но без стационара. В сельских врачебных амбулаториях медицинскую помощь оказывают врачи терапевты, педиатры, стоматологи. В соответствии с приказом МОЗ Украины от 23 февраля 2000 года на 1000 взрослого населения, приходится 0,6 должности терапевта и 0,25 должности стоматолога. На 1000 детского населения – 1,25 должности педиатра и 0,25 должности стоматолога. Должности акушеров-гинекологов и хирургов устанавливаются лишь тогда, когда население на сельском врачебном участке превышает 10 тысяч. Важное значение имеет работа регистратуры (ее функции): • Справочно-информационное обеспечение; • Предварительная и неотложная запись больных на прием к врачам; • регулирование потоков больных; • Оформление и сохранение медицинской документации; • Своевременная доставка в кабинет врача необходимой медицинской документации, а также составление графиков приема врачей с учетом сезонности сельскохозяйственных работ. Графики согласовываются с администрацией центральной районной больницы, а также с органами местного самоуправления. В графиках предусматриваются приемы врачей – специалистов центральной районной больницы, а также приемы врачей амбулатории на ФАПах. Штатные нормативы регистратуры – один регистратор на 10 врачей, ведущих амбулаторный прием. Фельдшерско-акушерские пункты формируются в сельской местности, которые расположены на удалении до 2 км от базового села при наличии 700 жителей и на удалении 6 км и более при наличии 300 жителей и менее. Структура фельдшерско-акушерского пункта: • -вестибюль, • -кабинет фельдшера, • -кабинет акушерки, • -кабинет стоматолога, • -процедурный кабинет, • -физиотерапевтический кабинет, • -изолятор, • -санитарный узел, • -служебная комната. Штаты фельдшерско-акушерского пункта: • -заведующий (фельдшер, акушерка); • -фельдшер (если не заведующий); • -акушерка (если не заведующая); • -медицинская сестра; • -патронажная медицинская сестра; • -медицинская сестра по физиотерапии, • -санитарка. Одной из важнейших задач фельдшерско-акушерских пунктов является профилактика травматизма и обеспечение санитарно-эпидемиологического благополучия. В целом же, осуществляемая медицинским персоналом работа состоит из двух разделом: 1. Лечебно - профилактическая помощь населению: • 1.Амбулаторный прием больных; • 2.Оказание медицинской помощи на дому; • 3.Выполнение назначений врачей; • 4.Участие в диспансеризации больных с хроническими заболеваниями и лиц с факторами риска; • 5.Помощь врачу на приеме больных; • 6.Патронаж беременных; • 7.Медицинская помощь роженицам; • 8.Диспансерное наблюдение детей; • 9.Организация экспертизы временной утраты трудоспособности и др. 2. Санитарно- противоэпидемические мероприятия: • 1.Выявление инфекционных больных; • 2.Организация и проведение текущей дезинфекции; • 3.Наблюдение за контактными с инфекционными больными; • 4.Проведение профилактических прививок; • 5.Осуществление мероприятий дегельминтизации; • 6.Проведение текущего санитарного надзора за объектами хозяйственной деятельности, школами, детскими садами, территорией населенных пунктов; • 7.Осуществление санитарно – просветительной работы; • 8.Подготовка санитарного актива, контроль за его деятельностью; • 9.Осуществление мероприятий по профилактике сельскохозяйственного травматизма и отравлений ядохимикатами. Всё перечисленное выше говорит о том, что именно на ФАПах начинает оказываться доврачебная медицинская помощь – и приблизительно 33-37% сельских жителей получают ее именно здесь. |
| | Сельская участковая больница, структура, задачи, штаты, организация работы. Какие обстоятельства необходимо учитывать при организации медицинской помощи сельскому населению. При організації сільських дільниць враховується:
У регіонах і районах може бути різна кількість сільських лікарських дільниць. Число поселень на дільниці в середньому досягає дев'яти. Ці особливості, як і малу щільність населення, зменшення числа жителів у селах, соціально-економічні зміни сільськогосподарського виробництва та інші слід враховувати при створенні, реорганізації, подальшому розвитку мережі ЛПЗ. Керує нею головний лікар дільничної лікарні. Він відповідає за організацію лікувально-профілактичної допомоги, санітарно-епідеміологічний стан дільниці, роботу медичних закладів і безпосередньо підпорядкований головному лікарю району. Структура дільничної лікарні.
В этих стационарах одна должность врача ординатора устанавливается для терапевтического отделения - на 25 коек, для педиатрического – на 20 коек. Основні завдання дільничної лікарні:
Обсяг і профілі стаціонарної допомоги визначають, виходячи з потужності лікарні, укомплектованості відповідними фахівцями. Незалежно від потужності стаціонару в будь-якій сільській лікарні повинна надаватись допомога терапевтичним та інфекційним хворим. В ній повинні приймати пологи, забезпечувати невідкладну хірургічну та лікувально-профілактичну допомогу дітям. |
| | Сельский врачебный участок, его функция, структура. Задания, перспективы дальнейшего развития. Объём медицинской помощи на данном этапе. См.136) |
| | Сельский врачебный участок, его структура, радиус обслуживания, численность населения, задачи. Какие обстоятельства необходимо учитывать при организации медицинской помощи в целом сельскому населению. Средняя численность населения на сельском врачебном участке составляет 4,7 тысяч, средний радиус обслуживания – 7 км. Сельский врачебный участок играет важную роль в оказании общедоступной медицинской помощи, проведении профилактических и оздоровительных мероприятий. В его задачи входит:
Главным учреждением сельского врачебного участка – является сельская участковая больница или самостоятельная амбулатория. Возглавляет ее главный врач, который отвечает за качество и эффективность лечебно-профилактической работы, организационную, административно-хозяйственную и финансовую деятельность. Структура сельского врачебного участка
Если в состав сельского врачебного участка входит стационар, то независимо от его мощности, обязательно оказывается медицинская помощь терапевтическим и инфекционным больным. Если больница укомплектована другими специалистами, то тогда оказывается неотложная хирургическая медицинская помощь, а также помощь детям. В этих стационарах одна должность врача ординатора устанавливается для терапевтического отделения - на 25 коек, для педиатрического – на 20 коек. В настоящее время койки в участковых больницах сокращены почти на 70 % в связи с ограниченным финансированием, а также недоукомплектованостью медицинскими кадрами. Медицинская помощь сельскому населению оказывается на общих основаниях, тем не менее, проведение лечебных и профилактических мероприятий в оптимальном объеме и на достаточном уровне усложняется рядом обстоятельств, которые нужно учитывать при ее организации. Большая рассредоточенность населения, а следовательно низкая плотность; а плотность считается: количество жителей на 1 квадратный километр, где в сельской местности проживает значительно меньше жителей, чем в городах.
|
| | Образовательный портал Как узнать результаты егэ Стихи про летний лагерь 3агадки для детей |
