3 курс Загальна хірургія, методички. Методичні вказівки для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного заняття
 Скачать 237.5 Kb.
| Образовательный портал Как узнать результаты егэ Стихи про летний лагерь 3агадки для детей |
Полное содержание архива 3 курс Загальна хірургія, методички.rar: МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені О.О.БОГОМОЛЬЦЯ "Затверджено" на методичній нараді кафедри загальної хірургії №2 з курсом ВПХ Завідувач кафедри професор ___________Я.Й.Крижановський "_______"_______________2007 р. МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ ПРИ ПІДГОТОВЦІ ДО ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ
Київ-2007 1. Актуальність теми. Оволодіння практичними навичками в операційній на практичному занятті є надзвичайно важливим і відповідальним. Студенти, вивчивши і засвоївши тему: "Асептика та антисептика в хірургії", мають можливість на цьому занятті бути присутніми в операційній, спостерігати і самим готувати руки до операції, надягати стерильні халати, маски, транспортувати і укладати хворих на операційний стіл. Спостерігати за динамікою інтубаційного наркозу, підготовкою операційного поля, виконання різних етапів операцій, гемостазом. Важливо бути зосередженими, слідкувати за роботою операційної медсестри: заряджанням нитки в голку, подачею інструментів хірургу і інше. Викладач нагадує студентам про дотримання принципів поведінки в операційній: не ходити, не розмовляти, строго слідкувати за одягом, волоссям, одіти бахіли, що суттєво впливає на профілактику післяопераційних ускладнень. 2. Конкретні цілі: 2.1. Вивчити і засвоїти організацію роботи в операційній. 2.2. Продемонструвати методи обробки рук хірурга та операційного поля. 2.3. Продемонструвати правильне одягання стерильного халата, маски, рукавичок. 2.4. Засвоїти основні етапи операцій. 2.5. Навчити студентів виконувати вимоги поведінки в операційній і проводити контроль правильності обробки рук, операційного поля. 2.6. Організувати догляд за хворими в період виходу із наркозу. 3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
4. Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття 4.1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття
4.2. Теоретичні питання до заняття: 1. Особливості підготовки хворих до екстрених і планових операцій. 2. Передопераційний епікриз. 3. Транспортування хворих. 3. Операційний блок, його структура і функціональні підрозділи. 4. Організація роботи в операційній. 5. Поняття про допустиму кількість мікроорганізмів в 1м² повітря операційної і заходи щодо попередження та усунення бактеріального забруднення операційної. 6. Контроль за режимом стерильності операційного блоку. 7. Види прибирання в операційній. 8. Класичні та сучасні методи підготовки рук медперсоналу до операцій. 9. Етапи обробки рук. 10. Обробка операційного поля. Дезінфікуючі засоби, що використовується в теперішній час. Вимоги до них. 11. Основні етапи операцій. Вимоги до хірургічного доступу. 12. Передстерилізаційна підготовка хірургічного інструментарію. 13. Стерилізація хірургічного інструментарію, ендоскопічної апаратури, оптичної апаратури, дрелей. 14. Профілактика ендогенної інфекції під час операцій на органах черевної порожнини. 15. Методи зупинки кровотечі під час операцій. 16. Види хірургічних швів. 17. Ускладнення в період виходу із наркозу, їх профілактика та усунення 4.3. Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті: 1. За історіями хвороби визначити відхилення від нормальних показників загального аналізу крові, загального білка і білкових фракцій, білірубіна, сечовини, креатинину, трансаміназ, коагулограми, глюкози крові, загального аналізу сечі. 2. Визначити показання до операцій: негайні, термінові, планові. 3. Вміти оформити передопераційний епікриз у хворих, які будуть оперовані за абсолютними показаннями. 4. Вміти розрізняти зони чистоти в операційній. 5. Вміти спостерігати форму одягу відповідно вимогам операційної. 6. Вміти проводити різні види прибирання в операційній і використовувати антисептичні і миючі засоби. 7. Знати режим контролю чистоти операційної і вміти його проводити. 8. Освоїти сучасні методи підготовки рук до операції і продемонструвати ці методи. 9. Ознайомитися в операційній з основними етапами операцій. Спостерігати за дотриманням вимог до хірургічного доступу. 10. Засвоїти сучасну технологію і прийняти участь у передстерилізаційній підготовці хірургічного інструментарію. 11. Засвоїти стерилізацію хірургічного інструментарію, лапароскопічної, оптичної наркозної апаратури, дрелей. 12. Оволодіти методами зупинки кровотечі, які використовують в операційній (накладання затискача на судинну в рані, перев’язка судин, прошивання судин, прошивання тканин і інше). 13. Відпрацювати навички: одягання стерильного халата, стерильної маски, рукавичок. 14. Підготувати розчин хлорантоїну для дезинфекції стін операційної. 15. Відпрацювати правильне тримання пінцету, скальпеля, подачі хірургу інструментарія. 16. Відпрацювати накладання і знімання хірургічних швів. 17. Навчитися надавати допомогу хворим при виникненні ускладнень в період виходу із наркозу: блювання, западіння язика, озноб, набряк головного мозку. Зміст теми: 1. Передопераційна підготовка хворого до ургентного втручання. Ургентні операції виконують за життєвими показаннями, тобто коли незначна відстрочка операції загрожує життю хворого. Ургентні операції виконують при кровотечі, апендициті, защемленій грижі, гнійно-запальних захворюваннях (абсцес, флегмона) і ін. Передопераційна підготовка обмежена декількома годинами (1-3 год.). Оцінка стану хворого і підготовка його до операції має проводитися спільно з хірургом, анестезіологом-реаніматором, терапевтом. При вступі хворого в стані шоку-травматичного, токсичного чи геморрагічного з зупиненою кровотечею проводять протишокову терапію, направлену на відновлення ОЦК, дезінтоксикацію, відновлення тонусу судин. Шок є протипоказанням до операції (за виключенням, коли кровотеча продовжується). Операцію виконують при артеріальному тиску не нижче 90 мм рт. ст. 2. Передопераційна підготовка хворих до планових операцій проводиться переважно в амбулаторних умовах, або в спеціалізованих відділеннях (кардіологічне, пульмонологічне, ендокринологічне). Для операції під загальним знеболенням обов'язкові такі обстеження: аналіз крові загальний, глюкоза крові, загальний білок крові і фракції, білірубін, амінотрансферази (АСТ, АЛТ), коагулограма, сечовина, креатинін, електроліти (К, Na, Cl), група крові, Rh- приналежність, аналіз сечі загальний, флюорографія грудної клітини, ЕКГ, огляд терапевта. Для операції під місцевим знеболенням обстеження можуть бути мінімальними: визначення групової та резусної приналежності крові, загального аналізу крові та сечі, вмісту глюкози, флюорографія грудної клітини (в т.ч. на протязі року), електрокардіографія у хворих після 40 років, визначення артеріального тиску, частоти пульсу. Завідуючий хірургічним відділенням складає напередодні розклад операцій таким чином, щоб "чисті" операції були проведені в першу чергу, а операції, при яких буде розкрито просвіт кишківника, в другу чергу, або при наявності декількох операційних, в іншій операційній. Список операцій затверджує начмед з хірургії і завідуючий клініки. Один екземпляр розкладу операцій віддають ст. операційній сестрі, яка згідно розкладу організовує операційний день (призначає операційних сестер, готує хірургічний інструментарій, шовний матеріал, стерилізує бікси з усим необхідним для забезпечення операційного дня). За великою кількості операцій призначають чергового хірурга по операційній. 3. Транспортировка хворого в операційну проводиться на каталці. В екстрених випадках під час транспортування може проводитися інфузійна терапія, штучна вентиляція легень. Якщо у хворого зовнішня кровотеча і накладений джгут, то його знімають тільки під час операції. Хворих з гострою кишковою непрохідністю доставляють в операційну із зондом, введеним у шлунок. 4. Операційний блок, його структура і функціональні підрозділи. Операційний блок - це набір спеціальних приміщень для виконання операцій і проведення заходів, що їх забезпечують. Операційний блок має бути розміщений в окремому приміщенні, крилі будівлі, поверху багатоповерхового хірургічного корпусу. На поверсі виділяють розділені між собою операційні за фаховим принципом (операційні загально - хірургічні, травматологічні, урологічні, очні і інші). Для виконання операцій з приводу гнійних захворювань доцільно мати при гнійних хірургічних відділеннях окремий, ізольований операційний блок. 5. Організація роботи в операційній Для забезпечення режиму стерильності в операційному блоці виділяють спеціальні функціональні зони: 1. Зона стерильного режиму об’єднує операційну, передопераційну стерилізаційну. 2. Зона строго режиму. В неї входять такі приміщення: санпропускник для медперсоналу, який працює в операційній. Тут є кімната для передягання, душові установки. Персонал входить із кабіни для одягання в передопераційну. В цю зону також входять приміщення для зберігання хірургічних інструментів і апаратів, наркозної апаратури медикаментів, приміщення для чергової бригади, старшої операційної сестри і інше. 3. Зона обмеженого режиму або технічна зона. Тут знаходяться балони з закисом азоту, акумулятори для аварійного освітлення і інше. 4. Зона загального режиму, де знаходяться кабінет завідуючого відділення, приміщення для розбору брудної білизни і інше. Режим роботи оперблоку передбачає строге обмеження перебування для сторонніх осіб, в т.ч. медперсоналу. В зоні стерильного режиму можуть знаходитися тільки хірурги і їх асистенти, операційні сестри, анестезіологи і анестезистки, санітарка для поточного прибирання операційної. В цю зону обмежений доступ і студентів, особливо в операційні, де виконують операції по пересадці органів, операції на серці, операції на суглобах і інше. Контроль за режимом стерильності оперблоку проводиться шляхом періодичного забору повітря операційної, змивів із стін, стелі, апаратів і приладів. Цей контроль проводять співробітники санепідстанціі і старша операційна сестра. Кожного тижня старша операційна сестра бере вибірково посіви з рук працівників блоку для контроля стерильності. Один раз в 3 місяці весь медперсонал, який працює в операційній провіряють обстежують, беручи мазки із зіва, носа, для виявлення носіїв патогенної мікрофлори і їх санації. Викладач має домовитися із старшою операційною сестрою, щоб студенти взяли мазки один у одного, або у інтернів, медсестер. Стерильний режим в операційній досягається за рахунок попередження занесення мікроорганізмів в операційну із других приміщень і розповсюдження мікроорганізмів в операційній. 6. Поняття про допустиму кількість мікроорганізмів в 1 м3 повітря операційної. Основний шлях інфікування ран в операційній – контактний, біля 90% випадків, лише в 10% випадків інфікування відбувається повітряно-крапельним шляхом. Кожний член хірургічної бригади виділяє в оточуюче повітря до 1500 мікроорганізмів за 1 хв. За 1-1,5 год. роботи однієї хірургічної бригади бактеріальне забруднення повітря в операційній збільшується на 100%. Допустима кількість мікроорганізмів в 1 м 3 повітря операційної перед початком роботи не має перевищувати 500 і під час операції 1000 при умові відсутності в повітрі патологічних мікроорганізмів. Досягти такого рівня вдається з допомогою системи вентиляції, режиму роботи і прибирання операційної, дезинфекції повітря, кімнат, предметів. Викладач зосереджує увагу студентів на тому, що мікроорганізми в повітрі знаходяться в фіксованому виді на мікроскопічних частка пилу. Ясно, що ретельне видалення пилу, як і попередження проникнення його в операційну, зменшує ступінь мікробного забруднення. Ось чому студенти не повинні лишній раз ходити по операційній. 7. Викладач під час роботи в операційній звертає увагу на види прибирання, коли і як вони виконуються. В операційній передбачені наступні види прибирання: попереднє, поточне, післяопераційне, заключне, генеральне. 1. Попереднє прибирання проводиться перед початком операційного дня. Вологою ганчіркою протирають всі предмети, прилади, підвіконня, видаляють пил, який осів за ніч. 2. Поточне прибирання - це прибирання марльових кульок, серветок, протирання забрудненої підлоги до закінчення операції і інше. 3. Післяопераційне прибирання проводиться після кожної операції: прибирають білизну, серветки, інструменти, вологою серветкою, змоченою 0,2% розчином хлорантоїну, протирають операційний стіл і накривають чистим простирадлом. Підлогу протирають вологою ганчіркою (0,2% хлорантоїн). 4. Заключне прибирання проводиться в кінці робочого дня. Воно включає вологе прибирання з протиранням стелі, стін, підвіконників, апаратів 0,2% розчином хлорантоїну і включають бактерицидні лампи на 1 годину. 5. Генеральне прибирання проводять в кінці тижня у вільній від операцій день. Проводять дезинфекцію (0,2% хлорантоїн) стелі, стін, підлоги. Включають бактерицидні лампи на 1 годину. Потім вологе прибирання і включають бактерицидні лампи на 0,5 години. Генеральне прибирання може бути позачерговим при забрудненні операційної гноєм, кишечним вмістом, після ампутації з приводу газової гангрени. При всіх видах прибирання в операційній користуються стерильними ганчірками, крім для підлогових ганчірок. 8. Класичні та сучасні методи підготовки рук медперсоналу до операції. Викладач звертає увагу на важливість утримання рук завжди в ідеальній чистоті, без пошкодження шкіри. До класичних методів обробки рук відносяться методи Фюрбрінгера, Альфельда, Спасокукоцького-Кочергіна. Обробка рук любим способом передбачає виконання трьох етапів: 1).механічне очищення шкіри; 2). дезинфекція шкіри; 3). дублення шкіри. В деяких методах дезінфекція і дублення шкіри поєднанні в один етап тому, що дезинфікуючий засіб розведений на 96° спирті (стериліум, кутасепт і інше). В теперішній час застосовують прискорені методи підготовки рук, використовують сучасні дезинфікуючі засоби: первомур - дезинфікація 1 хв., хлоргексидин - дезинфікація 2-3 хв., стериліум, кутасепт - втирають препарат на протязі 1-2 хв., і інше. В передопераційній 2-3 студенти миють руки, дезинфікують їх за вимогами наказу. Дезинфікуючі розчини мають відповідати ряду вимог: широкий спектр дій, в т.ч. проти вірусів, грибків, не мати різкого неприємного запаху, не викликати подразнюючої дії і алергії, довго зберігатися, не викликати опіки при попаданні в рану, бути недорогими.  перейти в каталог файлов | Образовательный портал Как узнать результаты егэ Стихи про летний лагерь 3агадки для детей |
